Концепція

Показник Benchmark Consumption Coverage Ratio BCCR

Benchmark Consumption Coverage Ratio (BCCR) — коефіцієнт покриття еталонного споживання — це авторський показник, який відображає, яку частку обраного міжнародного орієнтира ринкового споживання покриває медіанний еквівалентний наявний дохід населення з урахуванням міжкраїнних відмінностей у рівні цін. Він дає змогу виразити зіставний дохід через покриття споживчого орієнтира, нестачу або перевищення відносно нього та необхідний приріст доходу для досягнення обраного рівня.

Базою розрахунку є медіанний еквівалентний наявний дохід. Наявний дохід характеризує ресурси домогосподарств після податків і соціальних внесків, з урахуванням отриманих грошових соціальних трансфертів. Еквівалентність враховує розмір і склад домогосподарств, а медіана визначає середину розподілу доходів населення. Це дає змогу аналізувати становище на рівні типового доходу в країні.

Методика поєднує три послідовні операції: визначення медіанного еквівалентного наявного доходу, приведення його до зіставної цінової бази та співвіднесення з еталонним рівнем споживання. Загальна формула має вигляд:

де медіанний еквівалентний наявний дохід, скоригований на відмінності у рівні цін; — еталонний рівень споживання, приведений до тієї самої грошової бази та відповідної шкали еквівалентності.

У базовій реалізації еталон побудовано на даних Бюро статистики праці США про річні витрати споживчих одиниць. Вибір США зумовлений високим рівнем приватного споживання, масштабом і різноманітністю економіки та доступністю статистики. Цей орієнтир задає емпірично спостережуваний рівень споживчих витрат. Вартість еталона визначається для кожного року за узгодженою процедурою. Перехід до іншої референтної економіки потребує перерахунку всього ряду, щоб зберегти порівнянність результатів.

В основній специфікації використовуються доходи Eurostat та офіційна система паритетів купівельної спроможності й індексів рівня цін PLI/PPS. Доходи в PPS уже забезпечують міжкраїнну цінову зіставність. BCCR додає до них визначений споживчий орієнтир: у межах одного року спільний знаменник зберігає ранжування країн за PPS-доходом і переводить його в шкалу покриття. Отже, внесок показника полягає у способі змістовної інтерпретації зіставного доходу.

Значення BCCR читаються так:

BCCR < 1 — медіанний дохід покриває частину обраного споживчого орієнтира;
BCCR = 1 — медіанний дохід повністю покриває цей орієнтир;
BCCR > 1 — медіанний дохід перевищує обраний орієнтир.

Наприклад, BCCR = 0,60 означає покриття 60% еталонного рівня та нестачу 40% відносно нього. Для досягнення повного покриття за незмінного еталона зіставний дохід має зрости на 66,7%. Відсоток нестачі обчислюється від еталона, а необхідний приріст — від поточного доходу, тому ці величини відрізняються.

При BCCR = 1,25 дохід перевищує еталон на 25%, а розрахунковий залишок після його покриття становить 20% доходу. Ця величина характеризує співвідношення доходу й еталона; фактичні заощадження залежать від реальних витрат домогосподарства.

Емпірична перевірка охоплює три окремі специфікації. Основна Eurostat/PLI-PPS включає 30 країн за 2017–2024 роки. Eurostat/COLI використовує ту саму вибірку для перевірки чутливості до альтернативного цінового індексу Numbeo. OECD/COLI охоплює 38 країн за 2017–2023 роки та слугує розширеною міжнародною перевіркою узгодженості. У кожній специфікації дохід і еталон погоджуються за шкалою еквівалентності; абсолютні значення слід порівнювати в межах відповідної специфікації.

У дослідженні вищі значення BCCR пов’язані з нижчою тяжкою матеріальною та соціальною депривацією, меншою поширеністю труднощів із непередбаченими витратами та зведенням кінців з кінцями. Зв’язки зберігаються після врахування нерівності доходів, безробіття та соціальних видатків. Перевірки з фіксованими ефектами країн і років частково підтверджують стійкість результатів усередині країн. Ці результати характеризують статистичну узгодженість показника із соціально-економічною вразливістю.

Межі застосування BCCR визначаються змістом обраного еталона. Значення 1 означає його повне покриття; оцінювання бідності або мінімально достатнього рівня життя потребує відповідних окремих критеріїв. BCCR описує покриття стандартизованого рівня витрат, тоді як визначення можливості придбати конкретний незмінний набір товарів у кожній країні потребувало б окремого визначення вартості такого набору. Показник також зосереджений на ресурсах для приватного ринкового споживання; вартість державних послуг, отриманих населенням у натуральній формі, безпосередньо до нього не включається.

У межах досліджень концепції «Податки на долонях» BCCR може застосовуватися поряд із TSBI як додатковий показник для зіставлення податкової структури та покриття споживчого орієнтира доходами населення. TSBI характеризує структурний баланс податкового навантаження, а BCCR — співвідношення наявного доходу та еталонного споживання. Встановлення зв’язку між ними потребує окремої емпіричної перевірки з урахуванням продуктивності, зайнятості, трансфертів, цін та інших чинників формування доходів.

Повний виклад методики, формули, результати емпіричної перевірки та додаткові матеріали представлено в науковій статті: Maryanichenko, B. (2026). The Benchmark Consumption Coverage Ratio: A Cross-Country Indicator of Income Adequacy. Economies, 14(8), 306.