Оподаткування доходів фізичних осіб

Оподаткування доходів фізичних осіб у межах податкового концепту «Податки на долонях» формує окремий приватно-дохідний контур податкової системи. Його призначення полягає у спрощенні оподаткування особистих доходів, усуненні множинності паралельних платежів, автоматизації розрахунку та сплати зобов’язання і забезпеченні прозорого переходу коштів із комерційного сектору до приватного сектору домогосподарств.

На відміну від моделі, у якій податок на доходи фізичних осіб, єдиний соціальний внесок, військовий збір та інші пов’язані платежі адмініструються як окремі зобов’язання, концепт передбачає єдиний соціальний податок з доходів фізичних осіб за ставкою 30 %. Він об’єднує бюджетну, пенсійну, соціальну та за потреби інші цільові складові. Соціальне забезпечення не скасовується: змінюється лише рівень адміністрування, оскільки технічний розподіл єдиного платежу переноситься з платника на державну систему.

Платник або податковий агент взаємодіє з одним уніфікованим зобов’язанням. Після надходження коштів держава самостійно розподіляє їх між установленими бюджетними та соціальними напрямами. У базовій моделі, відображеній у матеріалі «Розподіл у бюджеті єдиного податку з доходів фізичних осіб», із загальної ставки 30 % передбачається 20 % соціального особистого внеску до Пенсійного фонду та 10 % податку з доходів фізичних осіб до місцевого бюджету. Основна схема відтворена без зміни її змісту.

Об’єктом оподаткування є дохід, який переходить у приватне розпорядження фізичної особи. До основних об’єктів належать заробітна плата, дивіденди, доходи, прирівняні до дивідендів, повернення коштів засновнику з майнового контуру юридичної особи, невнесена готівкова виручка, що визнається доходом визначеної особи, а також інші особисті надходження, передбачені податковою моделлю.

Базою оподаткування є сума доходу, яка відповідно до зарплатної, дивідендної або іншої відомості підлягає фактичному зарахуванню фізичній особі у приватне розпорядження. На цю суму система автоматично нараховує єдиний платіж 30 %. Отже, документ окремо показує дохід фізичної особи, суму нарахованого податку та повну суму коштів, необхідну для одночасного проведення операції.

Юридичним платником податку є фізична особа — отримувач доходу. Під час виплати заробітної плати, дивідендів або іншого доходу через підприємство відповідальним суб’єктом і податковим агентом виступає юридична особа, яка формує відомість, забезпечує наявність коштів, здійснює виплату та перераховує податок. Економічне навантаження є частиною загальної вартості переходу коштів із комерційного контуру до особистого розпорядження громадянина.

Усі основні доходи фізичних осіб розглядаються як єдина податкова категорія. Для приватно-дохідного контуру не має принципового значення, чи отримує особа кошти як найманий працівник, засновник підприємства, власник бізнесу або отримувач прирівняного доходу. Якщо економічна вартість переходить до особистого розпорядження фізичної особи, вона оподатковується за єдиною логікою.

Такий підхід забезпечує монолінійність приватно-дохідного оподаткування. Податкова система не створює різних фіскальних результатів для економічно схожих ситуацій лише через зміну назви виплати. Єдина ставка усуває стимул штучно замінювати заробітну плату дивідендами, фінансовою допомогою або іншими формами виведення коштів.

Заробітна плата є найбільш масовим видом доходу та оподатковується через електронну зарплатну відомість підприємства. У ній зазначаються працівники, їхні індивідуальні податкові номери та суми, які мають бути фактично зараховані на особисті рахунки. Система автоматично визначає суму єдиного податку та загальну потребу в коштах для проведення відомості.

 Сплата податку є не відкладеною дією підприємства, а невід’ємною частиною самої операції виплати доходу. Послідовність дій показано в матеріалі «Загальний алгоритм виплати доходу фізичній особі».

Дивіденди засновників або власників бізнесу не виокремлюються в пільговий режим, а оподатковуються за тією самою ставкою, що й заробітна плата. Такий підхід усуває мотивацію штучно замінювати оплату праці дивідендами або іншими формами особистого доходу. Якщо кінцевим отримувачем коштів є фізична особа, система застосовує єдину логіку незалежно від юридичної форми виплати.

Окремо змінюється підхід до повернення коштів засновнику. Якщо особисті кошти були внесені до підприємства, їх подальше повернення засновнику розглядається як перехід вартості з комерційного сектору у приватний і підпадає під єдину логіку оподаткування доходів фізичних осіб. Це запобігає використанню фінансової допомоги або подібних конструкцій як способу неоподатковуваного виведення коштів з підприємства.

Єдиний платіж також виконує соціальну функцію. Оскільки його соціальна складова може враховувати весь офіційний дохід фізичної особи, високі дивідендні доходи або інші приватні надходження формують не лише бюджетні надходження, а й персоніфіковану соціальну чи пенсійну базу. У перспективі це може бути пов’язано з індивідуальними пенсійними рахунками або персоніфікованим соціальним обліком. Якщо підприємець регулярно отримує високі дивідендні доходи та сплачує з них єдиний податковий платіж, його персоналізована соціальна база також зростає пропорційно до розміру офіційного доходу. Отже, у цій логіці високий офіційний особистий дохід підприємця не лише створює більший податковий платіж, а й формує підставу для вищого рівня майбутнього соціального або пенсійного забезпечення. Це дозволяє поєднати фіскальну рівність різних видів доходів із принципом персональної участі фізичної особи у фінансуванні власного соціального забезпечення.

Інформація про доходи, джерела виплат, дати, нараховані й сплачені суми податку та соціальну складову автоматично фіксується в індивідуальному податковому профілі фізичної особи. За доходами, що пройшли через систему, декларація може формуватися автоматично. Інші доходи, наприклад іноземні надходження, роялті або окремі цивільно-правові платежі, можуть бути внесені фізичною особою самостійно.

Механізм взаємодіє з роздрібною торгівлею. Якщо підприємство отримало готівкову виручку, але не внесло її на спеціальний рахунок роздрібної торгівлі у встановлений строк, сума не залишається поза фіскальною кваліфікацією. Вона визнається доходом фізичної особи, заздалегідь визначеної в налаштуваннях добового касового звіту: директора, засновника, власника або іншого уповноваженого представника.

У разі невнесення готівкової виручки система нараховує єдиний податок на доходи фізичних осіб. Автоматична сплата може не відбутися, оскільки кошти не надійшли до банківського контуру. Тому за підприємством як відповідальним суб’єктом виникає податковий борг до моменту його погашення. Водночас сам дохід і пов’язана з ним особа фіксуються в системі однозначно.

Переважна частина доходів, що проходять через підприємства, може фіксуватися автоматично. Система накопичує дані про отримувача, суму й джерело доходу, дату виплати, нарахований та сплачений податок, а також соціальну складову. Ці відомості автоматично включаються до індивідуального податкового профілю громадянина.

На підставі цифрового профілю декларація фізичної особи формується системою за замовчуванням. Працівник або засновник не повинен повторно вносити відомості про зарплату чи дивіденди, якщо вони вже пройшли через електронні відомості та банківські платежі. Для банківських процентів, роялті, іноземних доходів, цивільно-правових надходжень та інших сум, не зафіксованих платформою, передбачається можливість самостійного доповнення декларації.

Податок із заробітної плати має змішану економічну природу. Його об’єктом є особистий дохід працівника, тому він належить до приватно-дохідного контуру. Водночас технічне нарахування і сплата здійснюються підприємством, а податок входить до загальної вартості використання найманої праці. Через це механізм має значення одночасно для домогосподарств і для економіки підприємства.

Узагальнений алгоритм починається з виникнення підстави для виплати. Система ідентифікує отримувача, підприємство формує відповідний документ, зазначає суму доходу і прикріплює рахунок. Далі автоматично нараховується податок і перевіряється повний залишок коштів. Лише після успішної перевірки одночасно проводяться виплата фізичній особі та перерахування єдиного платежу державі.

Після надходження платежу держава здійснює його внутрішній розподіл, а інформація зберігається в індивідуальному податковому профілі. Виплатник не повинен окремо розподіляти кошти між бюджетом, Пенсійним фондом та іншими напрямами. Його завдання — правильно сформувати документ і перерахувати єдину суму.

Фіскальний контур, об’єкт і базу оподаткування, види доходів, ставку, структуру платежу, документи та алгоритми узагальнено в матеріалі «Основні характеристики механізму оподаткування доходів фізичних осіб».

Таким чином, оподаткування доходів фізичних осіб у концепті «Податки на долонях» є єдиним приватно-дохідним механізмом, у якому заробітна плата, дивіденди та прирівняні виплати мають однакову податкову логіку. Він поєднує бюджетну і соціальну функції, забезпечує одночасність виплати та сплати податку, автоматичне формування податкового профілю й декларації та усуває стимули до штучної зміни форми особистого доходу.