Складні і похідні механізми чинної системи оподаткування

Складні і похідні механізми чинної системи оподаткування — це податкові механізми, у яких податкове зобов’язання або кінцевий фіскальний результат визначається не безпосередньо з первинного факту економічного обміну, а через проміжні бухгалтерські, податкові або адміністративні розрахунки.

У цьому глосарії слово «похідні» не означає, що сам податок є другорядним або несамостійним. Йдеться про механізми з похідною базою оподаткування. Тобто про такі податкові конструкції, у яких база не є первинною економічною подією, а виводиться з неї через інший розрахунковий показник.

Первинною базою може бути фактична господарська операція, продаж, товарообіг, рух коштів або передача товару. Похідною базою є, наприклад, фінансовий результат, прибуток, додана вартість, база після врахування витрат, податкового кредиту, бюджетного відшкодування, коригувань, пільг або інших проміжних елементів.

Наприклад, у податку на прибуток база не виникає прямо з факту продажу товару або отримання оплати. Спочатку потрібно визначити доходи, витрати, собівартість, амортизацію, фінансовий результат, податкові коригування та можливі пільги. Лише після цього формується база податку на прибуток.

У ПДВ ситуація має іншу, але також похідну логіку: фактичний фіскальний результат залежить не лише від операції постачання, а й від співвідношення податкових зобов’язань і податкового кредиту, бюджетного відшкодування, статусу контрагентів, пільг, нульових ставок, імпортно-експортних операцій та особливостей адміністрування.

Тому термін «похідна база» протиставляється прямій або операційній базі, яка визначається за фактом реального економічного обміну. Саме від таких похідних бухгалтерських і податкових показників концепт «Податки на долонях» пропонує перенести центр оподаткування до фактичної господарської операції, руху товару, руху коштів і цифрової фіксації економічного обміну.

Отже, складні і похідні механізми чинної системи оподаткування у цьому глосарії — це механізми, у яких податок формується через значну кількість проміжних розрахунків, а його база віддалена від первинної економічної події. Саме тому такі механізми створюють більше простору для коригувань, винятків, адміністративного трактування, спорів і втрати прозорості податкової бази.