Показник Economic Potential of Private Income, EPPI
Economic Potential of Private Income, EPPI — це авторський показник економічного потенціалу приватного післяподаткового доходу, який показує, якою мірою типовий приватний дохід населення після сплати податків здатний покрити стандартизований референтний рівень ринкового споживання з урахуванням міжкраїнних відмінностей у рівні цін.
У межах дослідження EPPI використовується як допоміжний інструмент валідації результатів TSBI. Якщо TSBI показує структурний баланс або дисбаланс податкової системи між комерційним і приватним сектором, то EPPI допомагає перевірити, чи відповідає такий структурний результат реальній економічній спроможності приватного доходу населення.
Головна ідея EPPI полягає в тому, що оцінювати добробут населення лише через ВВП на душу населення, середній дохід або дохід, скоригований за паритетом купівельної спроможності, недостатньо. Такі показники мають аналітичну цінність, але вони не дають прямої відповіді на практичне питання: яку частку стандартизованого споживчого орієнтира людина реально могла б покрити своїм післяподатковим доходом?
Традиційні показники покупівельної спроможності в доларах ПКС показують лише відносну цінову доступність товарів, але не прив’язуються до уніфікованого й реалістичного набору споживання. Багатовимірні індекси добробуту, зокрема MWI, охоплюють ширший спектр факторів — здоров’я, освіту, соціальну інтеграцію, якість життя, — але не є суто економічним показником сили приватного доходу.
EPPI відрізняється від цих підходів тим, що концентрується саме на економічній силі доходу. Він не оцінює, що людина фактично купує, тому що фактичне споживання залежить не лише від грошей, а й від звичок, культури, менталітету, соціальних норм і особистих уподобань. EPPI оцінює інше: що людина могла б собі дозволити придбати, виходячи з величини свого чистого доходу та рівня цін.
У цьому сенсі EPPI розрізняє два поняття:
- фактичне споживання — те, що людина реально купує;
- економічний потенціал доходу — те, що людина могла б купити, виходячи з післяподаткового доходу та рівня цін.
Методологічно EPPI ґрунтується на трьох основних рішеннях. По-перше, як базовий дохідний показник використовується медіанний еквівалентний післяподатковий дохід, який краще відображає становище типової одиниці населення, ніж середні макроекономічні агрегати. По-друге, цей дохід коригується на міжкраїнні відмінності у рівні цін. По-третє, скоригований дохід нормується відносно стандартизованого референтного рівня ринкового споживання, заданого кошиком США.
Значення EPPI = 1 означає, що післяподатковий дохід у відповідній країні досягає референтного рівня споживчого покриття. Якщо EPPI менше 1, це означає, що типовий післяподатковий дохід покриває лише частину такого орієнтира. Якщо EPPI перевищує 1, це свідчить про вищий рівень економічного потенціалу приватного доходу відносно заданого референтного стандарту. Добробут громадян різних країн світу, вимірюваний за EPPI
Для концепту «Податки на долонях» значення EPPI полягає в тому, що він допомагає оцінити, чи справді податкова система формує достатню економічну силу приватних доходів. Якщо країна має високе навантаження на комерційний сектор, але приватні доходи після податків залишаються слабкими відносно референтного споживчого рівня, це може свідчити про структурну проблему податкової системи.