Гіпотеза дослідження

Гіпотеза економіко-політичної детермінації функціональних властивостей податкових механізмів

Гіпотеза полягає у припущенні, що функціональні властивості податкових механізмів залежать від того, які причини — економічні чи політичні — переважно визначили їх формування, запровадження та подальше застосування у податкових системах. За цією ознакою податкові механізми поділяються на два типи.

Об’єктивно-економічними є податкові механізми, формування, запровадження та подальше застосування яких переважно зумовлені їхньою порівняльною економічною доцільністю і фіскальною ефективністю, підтвердженими результатами емпіричного аналізу. Прогнозується, що такі механізми характеризуються високою фіскальною ефективністю, стабільністю надходжень, стійкістю в умовах економічної глобалізації та простішим адмініструванням, водночас мають порівняно слабшу інституційну підтримку у світовій податковій практиці.

До цієї групи віднесено:

• пропорційний принцип оподаткування;
• податок з обороту / продажів;
• акцизний податок;
• податок на доходи фізичних осіб;
• єдиний податок як окремий елемент без імплементації у загальну систему

Суб’єктивно-політичними є податкові механізми, формування, запровадження та подальше застосування яких переважно зумовлені політичними пріоритетами, нормативно-ціннісними уявленнями й інституційними інтересами за недостатнього емпіричного підтвердження їхньої порівняльної економічної доцільності та фіскальної ефективності. Прогнозується, що такі механізми характеризуються низькою або середньою фіскальною ефективністю, підвищеною волатильністю надходжень, вразливістю до наслідків економічної глобалізації, складнішим адмініструванням і більшою залежністю результативності від підвищення податкових ставок або посилення адміністративного контролю, водночас такі механізми мають порівняно сильнішу інституційну підтримку у світовій практиці.

До цієї групи віднесено:

• прогресивний принцип оподаткування;
• податок на додану вартість;
• податок на прибуток підприємств;
• варіації спрощеного оподаткування як елементи імплементації у загальну систему

Додатково припускається, що повнота сплати податків у межах суб’єктивно-політичних податкових механізмів більш чутлива до рівня податкової моралі, ніж у межах об’єктивно-економічних, а негативний вплив низької податкової моралі може компенсуватися підвищенням інтенсивності адміністративного контролю. Відповідно, за однакового рівня податкової моралі та інших порівнюваних умов забезпечення однакової повноти сплати податків потребуватиме меншої інтенсивності адміністративного контролю для об’єктивно-економічних механізмів і більшої — для суб’єктивно-політичних.