Аналіз динаміки фіскальної ефективності податкових механізмів

Аналіз динаміки фіскальної ефективності податкових механізмів — це напрям емпіричної перевірки, який досліджує, як різні податкові механізми зберігають або втрачають свою фіскальну роль у довгостроковому періоді. Його завдання полягає не лише в тому, щоб показати обсяг податкових надходжень, а в тому, щоб оцінити, наскільки стабільно податковий механізм перетворює свою ставку, базу та адміністративну конструкцію у фактичний фіскальний результат.

У межах дослідження цей аналіз використовується як один із інструментів перевірки гіпотези про обмежену фіскальну ефективність окремих сучасних податкових механізмів.

Методично цей напрям поєднує кілька рівнів аналізу. По-перше, досліджується динаміка частки податкових надходжень у ВВП, що дозволяє виявити довгострокові тренди фіскального навантаження. По-друге, для окремих механізмів використовуються традиційні показники оцінювання, зокрема коефіцієнт ефективності відносно ВВП та VRR для ПДВ. По-третє, застосовується показник FFE, який дозволяє оцінити кінцевий фіскальний ефект податку відносно розширеної економічної бази порівняння.

Ключова відмінність цього підходу полягає в тому, що він не обмежується статичним порівнянням ставок або обсягів надходжень за один рік. Податковий механізм може виглядати фіскально значущим у короткому періоді, але втрачати стабільність у довгостроковій динаміці. І навпаки, менш популярний або простіший механізм може демонструвати нижчу волатильність і стійкішу фіскальну поведінку на тривалому часовому інтервалі.

У дослідженні такий підхід застосовується до кількох груп податкових механізмів. Корпоративний податок аналізується як приклад механізму з похідною та складно контрольованою базою, оскільки його юридична база формується не з усього валового економічного обороту, а лише з фінансового результату підприємства. Довгострокову динаміку частки корпоративного податку у ВВП окремих країн світу подано в поглибленому матеріалі Б2-12.1 “Динаміка частки корпоративного податку у ВВП різних країн світу”.

Результат дослідження: корпоративний податок у довгостроковому періоді демонструє ознаки зниження або нестабільності фіскальної ефективності, що узгоджується з гіпотезою про вразливість механізмів із похідною та складно контрольованою базою оподаткування. Його фіскальний результат залежить не лише від ставки, а й від прибутковості бізнесу, витрат, коригувань, податкових пільг, міжнародного переміщення прибутку та якості адміністрування.

ПДВ аналізується окремо, оскільки він є одним із найбільш поширених механізмів світової фіскальної практики. Формально він спрямований на оподаткування доданої вартості, однак складність податкового кредиту, бюджетного відшкодування, звільнень, пільгових ставок, імпортно-експортних операцій та спеціальних режимів потребує окремої перевірки його фактичної фіскальної ефективності. Динаміку частки ПДВ у ВВП різних країн і податку з продажів у США подано в матеріалі Б2-12.2 “Частка ПДВ і податку з продажів у ВВП різних країн світу”.

Результат дослідження: ПДВ не демонструє настільки вираженої довгострокової низхідної тенденції, як корпоративний податок, але його фіскальна роль часто підтримується не внутрішньою простотою механізму, а підвищенням ставок, удосконаленням адміністрування, цифровізацією контролю та розширенням інструментів боротьби з податковими розривами. Саме тому окремим поглибленим матеріалом є Б2-12.3 “Зростання базових ставок ПДВ у країнах ОЕСР у 1976–2021 рр.”.

Для контрасту з ПДВ у дослідженні розглядається податок з продажів у США. Його значення полягає в тому, що цей механізм має більш пряму й формалізовану базу, пов’язану з реалізацією та кінцевим споживанням, прямо визначено, що податок з продажів має низьку волатильність і стабільність відносно власної бази, що робить його важливим контрастом до складніших механізмів типу ПДВ.

Акцизні податки аналізуються через власну специфіку. Частина акцизів базується не лише на адвалерних ставках, а й на специфічних ставках, пов’язаних із кількістю, обсягом, вагою або іншими фізичними характеристиками підакцизного товару. Тому пряме застосування FFE до всіх акцизів є методологічно обмеженим, і в цій частині дослідження акцент зроблено переважно на динаміці податкового навантаження, тобто частці акцизних надходжень у ВВП. Б2-12.4 “Динаміка податкового навантаження акцизних податків на ВВП різних країн світу”.

Окреме місце займає ПДФО. За результатами розрахунків, податок на доходи фізичних осіб має високу фіскальну ефективність і стабільність, оскільки його база є регулярною, відносно прозорою та безпосередньо пов’язаною з фондом оплати праці. Водночас застосування прогресивних ставок може частково знижувати фіскальну продуктивність порівняно з пропорційною моделлю, хоча цей ефект є менш вираженим, ніж у випадку механізмів із більш складною або похідною базою.

Методологічне застереження: аналіз динаміки фіскальної ефективності не означає, що кожна зміна частки податку у ВВП прямо спричинена лише конструкцією самого податку. На динаміку впливають економічні цикли, структура виробництва, імпорт, експорт, рівень споживання, зміни ставок, адміністрування, пільги, цифровізація контролю, глобалізація, ухилення, трансфертне ціноутворення та інші фактори. Тому цей аналіз слід розглядати не як просту причинну формулу, а як емпіричну перевірку стійкості податкових механізмів у довгостроковому середовищі.

Для концепту «Податки на долонях» значення цього терміна полягає в тому, що він показує: податковий механізм потрібно оцінювати не лише за назвою, ставкою або поширеністю у світовій практиці, а за його здатністю довгостроково зберігати фіскальну продуктивність, прозорість бази та стійкість до зовнішніх економічних факторів.

Б2-12.1 “Динаміка частки корпоративного податку у ВВП різних країн світу”.

Б2-12.2 “Частка ПДВ і податку з продажів у ВВП різних країн світу”.

Б2-12.3 “Зростання базових ставок ПДВ у країнах ОЕСР у 1976–2021 рр.”.

Б2-12.4 “Динаміка податкового навантаження акцизних податків на ВВП різних країн світу”.