Модель Tax Structure Balance Index, TSBI

Tax Structure Balance Index, TSBI — це авторська методологія оцінювання структурного балансу податкової системи, яка показує, наскільки інтенсивність податкового впливу на комерційний сектор узгоджується з фактичним податковим навантаженням на приватний сектор та рівнем економічної спроможності країни.

У дисертації TSBI розроблено як інтегральний інструмент оцінювання структурного податкового дисбалансу. На відміну від звичайних показників загального податкового навантаження, податкової конкурентоспроможності або якості податкового середовища, TSBI не обмежується питанням, скільки податків збирає держава загалом. Його завдання — показати, як податковий тягар структурно розподіляється між комерційним сектором і приватним сектором.

Головна логіка TSBI полягає в тому, що податкова система може бути формально результативною за обсягом надходжень, але структурно незбалансованою. Наприклад, якщо офіційний комерційний сектор несе надмірно інтенсивний податковий вплив, а приватний сектор при цьому не отримує достатнього рівня післяподаткової економічної спроможності, така система може виглядати фіскально активною, але економічно дисбалансованою.

Методологія TSBI базується на кількісному зіставленні двох блоків:

• інтенсивності податкового впливу на комерційний сектор;
• фактичного податкового навантаження на приватний сектор.

Для концепту «Податки на долонях» значення TSBI полягає в тому, що цей індекс допомагає пояснити структурну проблему української податкової системи. Згідно TSBI-аналізу Україна перебуває у стані надмірного податково-структурного навантаження відносно власного рівня економічної спроможності, а високий рівень податкового впливу на комерційний сектор поєднується з низькою ефективністю перерозподілу фінансових потоків у приватний сектор та обмеженим потенціалом економічного зростання.

Саме тому TSBI є одним із методологічних аргументів на користь трансформації податкової моделі. Якщо податкова система надмірно тисне на офіційний комерційний сектор, але не забезпечує достатньої економічної сили приватних доходів, виникає потреба не лише змінювати ставки, а переглядати саму структуру розподілу податкового навантаження.

У концепті «Податки на долонях» відповіддю на цю проблему є перехід до моделі, у якій комерційний сектор оподатковується через більш операційний, прозорий і цифрово адміністрований механізм, а приватно-дохідний контур спрощується через єдину логіку оподаткування праці та соціальної складової.