Прихована каскадність ПДВ
Прихована каскадність ПДВ — це економічний ефект, за якого ПДВ формально зберігає конструкцію податку на додану вартість, але фактично може нараховуватися на частину ціни, яка вже містить витрати або податкові компоненти, що не формують вхідного ПДВ-кредиту.
У класичній теорії ПДВ розглядається як нейтральний податок на кінцеве споживання. Його логіка полягає в тому, що підприємство сплачує до бюджету різницю між податковими зобов’язаннями за своїми продажами та податковим кредитом за придбаннями. За ідеальної моделі ПДВ не повинен створювати каскадного ефекту для бізнесу, оскільки вхідний ПДВ має компенсуватися через податковий кредит.
Однак у реальному господарському обороті нейтральність ПДВ не є абсолютною. Частина витрат підприємства не містить вхідного ПДВ-кредиту, але все одно входить до ціни товару або послуги. До таких компонентів можуть належати заробітна плата, ЄСВ, ПДФО, військовий збір, податок на прибуток, акцизи та інші витратні або податкові елементи, які підприємство закладає у собівартість або ціну реалізації.
Принципову логіку цього ефекту можна подати так:
C = a + x
C з ПДВ = C × 1,20 = (a + x) × 1,20
де:
a — витрати та податкові компоненти, які не формують вхідного ПДВ-кредиту;
x — інша частина ціни, що може включати маржу, інші витрати або елементи доданої вартості;
C — ціна без ПДВ;
C × 1,20 — ціна з ПДВ за ставки 20 %.
Із цієї формули випливає, що ПДВ нараховується не лише на ту частину ціни, яка є “чистою” доданою вартістю у вузькому економічному розумінні, а на всю ціну C, включаючи компонент a. Тобто математично у складі ПДВ присутня частина:
0,20 × a
Це означає, що ПДВ фактично нараховується також на ті витрати, які не дали підприємству права на вхідний податковий кредит. У такій ситуації ПДВ не розрізняє походження вартості: чи сформована вона внаслідок реального прибутку, чи через заробітну плату, податки з праці, акцизи, податок на прибуток, інші обов’язкові платежі або перенесення попередніх витрат у ціну наступного товару.
Саме це і є прихованим каскадним ефектом. У податку з прямої бази каскадність є відкритою: податок прямо нараховується на кожному етапі обороту. У ПДВ каскадність формально прихована, тому що юридично податок розраховується через податкові зобов’язання і податковий кредит. Але економічно вона може проявлятися через ті елементи ціни, які не мають вхідного ПДВ-кредиту, проте стають частиною бази для нового нарахування ПДВ.
Проведене моделювання показало, що значна частина ціни в реальній структурі товарообороту складається з компонентів без вхідного ПДВ-кредиту. У моделі до таких компонентів віднесено оплату праці, ЄСВ, ПДФО, військовий збір та акцизний податок; їх сукупна частка у приведеній базі валового товарообороту становить 15,13 %. Саме ця частина ціни створює основу для прояву прихованого каскаду, оскільки вона не компенсується через податковий кредит, але бере участь у формуванні ціни, на яку надалі нараховується ПДВ.
Окремий прояв прихованої каскадності виникає у змішаному середовищі платників і неплатників ПДВ. Якщо неплатник ПДВ купує товар із ПДВ або сплачує ПДВ при імпорті, він не має права на податковий кредит. Для нього такий ПДВ стає частиною витрат. Якщо цей товар або його вартість далі потрапляє у ланцюг платника ПДВ, новий ПДВ може нараховуватися вже на ціну, яка містить невідшкодований податковий компонент попереднього етапу.
У межах моделювання також було встановлено, що торгово-операційний механізм за базовими ставками концепту на ланцюгах до шести ланок може створювати менше каскадне навантаження, ніж система ПДВ + податок на прибуток за чинними ставками України. У порівняльній шестиетапній моделі ПДВ + податок на прибуток давали більше удорожання кінцевого споживання, тоді як ТОП за базовими ставками концепту показував нижче удорожання та більше накопичення комерційного капіталу.
Додатковий діагностичний результат було отримано при моделюванні параметрів, наближених до фактичної структури валового товарообороту України за 2017–2021 рр. Для відтворення фактичного середньорічного збору ПДВ нетто та податку на прибуток у сумі 516,70 млрд грн модель потребувала аномально низької рентабельності окремих секторів: для імпорту, виробництва та експорту — близько 1 %, а в реалістичнішій діагностичній конфігурації виробнича рентабельність наближалася майже до нуля. Це не означає, що фактична рентабельність українських підприємств є нульовою або близькою до нуля. Навпаки, якщо реальна рентабельність підприємств є вищою, то такий результат моделювання вказує на дуже низьку фіскальну ефективність чинної системи у перетворенні реального економічного обороту та прибутковості в податкові надходження.
Отже, прихована каскадність ПДВ полягає не в тому, що ПДВ юридично прямо нараховується “на ПДВ”. Її сутність у тому, що ПДВ економічно може нараховуватися на частину ціни, яка вже містить витрати, податки, обов’язкові платежі або невідшкодовані податкові компоненти попередніх етапів. Саме тому ПДВ у реальному обороті не завжди працює як повністю нейтральний податок на кінцеве споживання.
Для концепту «Податки на долонях» цей висновок є принциповим. Він показує, що проблема чинної системи полягає не лише у ставці ПДВ, а в самій конструкції механізму: податковий кредит, витрати без кредиту, статус контрагентів, імпорт, неплатники ПДВ, податкові компоненти у складі ціни та адміністративна практика можуть змінювати фактичний економічний результат податку. Саме тому концепт пропонує перейти до більш прямої, операційної та цифрово контрольованої моделі оподаткування, у якій податкове зобов’язання пов’язується з фактичною господарською операцією, а не з багаторівневою системою податкового кредиту, відшкодування та похідних розрахунків.