Світова економічна глобалізація
Світова економічна глобалізація
Світова економічна глобалізація — це процес поглиблення міжнародної взаємозалежності економік, за якого капітал, товари, послуги, інформація, технології, трудові ресурси, корпоративні структури та фінансові потоки дедалі легше переміщуються між країнами. У сфері оподаткування глобалізація змінює умови, в яких працює податкова система: податкова база стає мобільнішою, господарські операції — міжнародно розподіленими, а традиційні механізми податкового контролю — менш достатніми для забезпечення стабільного фіскального результату.
У межах дослідження цей термін використовується для пояснення того, що сучасні податкові механізми не можна оцінювати лише в межах національної економіки. Якщо раніше значна частина господарського обороту, праці, капіталу та споживання була прив’язана до території однієї держави, то в умовах глобалізації підприємства можуть переміщувати прибуток, капітал, інтелектуальні активи, управлінські функції, фінансові потоки та окремі елементи господарських ланцюгів між різними юрисдикціями.
Саме тому глобалізація посилює вразливість тих податкових форм, які побудовані на складних, похідних або адміністративно залежних базах. Податки, що залежать від фінансового результату, місця реєстрації прибутку, податкового кредиту, трансфертного ціноутворення, офшорних структур або міжнародного переміщення активів, можуть втрачати фіскальну стійкість швидше, ніж механізми, безпосередньо пов’язані з реальною операцією, товарним рухом, споживанням або іншою об’єктивно фіксованою базою.
У науковій літературі цей вплив одним із найбільш наочно описав Віто Танзі. У праці Б2-5.Дж1 “Vito Tanzi — Globalization and the Work of Fiscal Termites” він використав образ “фіскальних термітів” — явищ, які поступово підточують фундамент податкових систем. До таких факторів він відносив, зокрема, електронну комерцію, електронні гроші, внутрішньокорпоративну торгівлю транснаціональних компаній, офшорні фінансові центри, деривативи та хедж-фонди, мобільний фінансовий капітал, іноземну діяльність висококваліфікованих осіб і транскордонні покупки.
Схожу проблему для України розглядав К. І. Швабій у статті Б2-5.Дж2 “Вплив глобалізації на систему оподаткування та податкову політику України”. У цій праці глобалізація розглядається як фактор, що змінює зміст податкової політики, податкового адміністрування, механізмів оподаткування та структури податкової системи.
Додатково в сучасній фіскальній літературі порушується питання міжнародної податкової координації. Зокрема, у матеріалі Б2-5.Дж3 “Vitor Gaspar, Shafik Hebous, Paolo Mauro — Tax Coordination Can Lead to a Fairer, Greener Global Economy” підкреслюється, що співпраця між країнами може підвищувати податкові надходження та зменшувати частину викривлень, пов’язаних із міжнародною мобільністю баз оподаткування.
У межах дисертації вплив глобалізації перевірявся не лише теоретично, а й через довгострокові тренди 1970–2021 рр. Перевірялося твердження наукової літератури про те, що глобалізація світової економіки знижує фіскальну ефективність окремих податкових механізмів. Аналіз трендів показав, що податки, які в межах гіпотези віднесено до суб’єктивних або складно сформованих механізмів, демонструють знижувальну або нестабільну динаміку. Корпоративний податок має найбільш виражене зниження, а ПДВ зберігає фіскальну роль переважно через підвищення ставок, ускладнення адміністрування та посилення контролю.
Результат дослідження: у межах одного податкового механізму — корпоративного податку / податку на прибуток — довгострокова динаміка також демонструє відмінність між ставковими принципами. У країнах із прогресивними або складнішими ставковими режимами частка корпоративного податку у ВВП має більш виражену волатильність, тоді як у країнах із лінійними ставками динаміка виглядає відносно стабільнішою. У межах дослідження це розглядається як додатковий приклад того, що суб’єктивніші ставкові конструкції можуть підвищувати нестійкість фіскального результату навіть усередині одного податкового механізму. Б2-5.1 “Динаміка частки корпоративного податку у ВВП країн із прогресивними, складнішими та лінійними ставковими режимами”.
Методологічне застереження: наведене зіставлення не означає, що саме прогресивний принцип є єдиною причиною волатильності корпоративного податку. На динаміку цього показника також впливають економічні цикли, прибутковість бізнесу, зміни законодавства, податкові пільги, міжнародне переміщення прибутку, трансфертне ціноутворення та інші чинники. Однак у межах дослідження така різниця між прогресивними / складнішими і лінійними ставковими режимами використовується як додатковий емпіричний сигнал на користь перевірки суб’єктивності окремих податкових конструкцій.
Результат дослідження: для контрасту з корпоративним податком у дослідженні також розглянуто податок з продажів у США як приклад податкового механізму з більш прямою, формалізованою та операційно прив’язаною базою. На довгостроковому часовому інтервалі цей механізм демонструє низьку волатильність і відносну стабільність фіскальної динаміки, що дозволяє розглядати його як приклад більшої стійкості до факторів світової економічної глобалізації порівняно зі складними та похідними податковими механізмами. Б2-5.2 “Довгострокова динаміка податку з продажів у США, 1970–2021”.
Методологічне застереження: наведений приклад не означає, що податок з продажів є ідеальним або повністю невразливим до зовнішніх економічних чинників. Він також має власні недоліки, зокрема можливість відкритого каскадного ефекту за високих ставок або за довгих ланцюгів реалізації. Однак у межах дослідження його довгострокова динаміка використовується як приклад механізму з більш прямою базою, який виявляє більшу фіскальну стійкість порівняно зі складними й похідними конструкціями.
Для концепту «Податки на долонях» це має принципове значення. Якщо глобалізація послаблює механізми, що залежать від мобільного прибутку, складних корпоративних структур, фінансових потоків або адміністративно коригованих баз, то податкова модель має шукати більш стійку основу. Саме тому концепт робить акцент на фактичній господарській операції, товарному русі, грошовому потоці, цифровій фіксації економічного обміну та автоматичному податковому адмініструванні.
Б2-5.Дж1 “Vito Tanzi — Globalization and the Work of Fiscal Termites”
Б2-5.Дж2 “Вплив глобалізації на систему оподаткування та податкову політику України”
Б2-5.2 “Довгострокова динаміка податку з продажів у США, 1970–2021”.