Додаткові пояснення до узагальнюючого висновку обґрунтування
Логіка обґрунтування концепту «Податки на долонях»
Джерело: систематизовано автором за результатами теоретичного, методологічного, математичного та прикладного обґрунтування концепту
Узагальнена матриця результатів обґрунтування концепту
| Блок обґрунтування | Ключовий результат | Підсумковий статус і межа висновку |
| Генезис податкових механізмів | Фіскально стійкі механізми тяжіють до прямих, вимірюваних і формалізованих баз; похідні та кориговані бази потребують складнішого адміністрування. | Теоретико-історичний висновок; формує основу гіпотези, але сам по собі не визначає оптимальну сучасну систему. |
| Наукова гіпотеза | Фіскальна результативність пов’язана з природою бази, складністю алгоритму, інтерпретаційною варіативністю та зв’язком із фактичними потоками. | Отримано стійке змістовне й кореляційне підтвердження без твердження про універсальну жорстку причинність. |
| Інституційна класифікація | Запропоновано оцінювання механізмів за відповідністю економічним дефініціям і рівнем ускладнення адміністрування. | Дозволяє визначати концентрацію інституційних викривлень і кількість точок адміністративного впливу. |
| Final Fiscal Effect, FFE | Відокремлює ефект ставки від фіскальної продуктивності бази та зіставляє різні механізми за трансмісією одного відсотка ставки. | Методологічний інструмент порівняння; результат залежить від якості визначення розширеної економічної бази. |
| TSBI та BCCR | TSBI виявив X-домінантний структурний дисбаланс України; BCCR використано для зовнішньої інтерпретації приватно-дохідної спроможності. | Структурний діагноз і сценарний інструмент калібрування; не є самостійним нормативним правилом ставок. |
| Мікрорівневий аналіз | Фактичне навантаження залежить від профілю діяльності, структури витрат, імпорту, експорту, кредиту й адміністрування; виробничий сектор є найбільш уразливим. | Підтверджує неоднорідність впливу чинної системи та потребу в галузевому аналізі. |
| Прихована каскадність ПДВ | ПДВ може включати до наступної бази некредитовані й податково насичені компоненти ціни, втрачаючи повну нейтральність. | Доведено за визначених структурних умов; не означає юридичного прямого ПДВ на ПДВ у кожній операції. |
| Фіскальна архітектура | Сформовано комерційно-операційний і приватно-дохідний контури, ККТП, акцизний і цифровий модулі. | Цілісна концептуальна конструкція; ставки є стартовою конфігурацією для подальшого налаштування. |
| Математична верифікація ТОП | Податкова база відкривається грошовим або товарним потоком, податок нараховується лише на приріст, а інваріанти обмежують базу, сплату й борг. | Підтверджує внутрішню узгодженість формальної моделі; цільова програмна реалізація потребує окремої незалежної верифікації. |
| Порівняльне моделювання | За заданих параметрів базовий ТОП збільшує комерційний капітал і демонструє нижче або зіставне кінцеве удорожчання порівняно з ПДВ і податком на прибуток. | Сценарний результат, чутливий до ставок, структури товарообороту, довжини ланцюга й галузевих параметрів. |
| Sandbox-апробація | Підтверджено можливість цифрового відтворення документів, платежів, товарного руху, податкового стану та функціональних сценаріїв. | Динамічне накопичувальне середовище; не замінює нормативного державного пілоту й національного навантажувального тесту. |
| Ризики та умови переходу | Визначено потребу в калібруванні, правовій інтеграції, кіберзахисті, інституційному управлінні, перехідних правилах і поетапному пілотуванні. | Ризики не заперечують модель, але встановлюють критерії готовності та можливість зупинення або коригування переходу. |
| Підсумковий статус | Концепт переносить фіскальний акцент на фактичний економічний обмін, цифрові потоки та автоматизоване адміністрування. | Науково обґрунтована, математично формалізована й функціонально апробована модель, що потребує наступного рівня незалежної та державної перевірки. |
Джерело: систематизовано автором на основі матеріалів розділу «Обґрунтування», математичного моделювання та функціональної апробації концепту