Додаткові пояснення до інституційних викривлень
Порівняльний аналіз відповідності податкових механізмів класичним економічним дефініціям — це прикладний метод виявлення інституційних викривлень, за допомогою якого перевіряється, чи відповідає фактична робота податку його класичному економічному змісту.
Мета такого аналізу полягає не в тому, щоб довести “поганість” конкретного податку, а в тому, щоб показати: чим більше податковий механізм відходить від своєї класичної економічної дефініції і чим більше проміжних елементів потрібно для його адміністрування, тим більше він створює простору для суб’єктивного трактування, административного впливу, оптимізації та викривлення податкової бази. Найбільш показові інституційні викривлення основних комерційних податків.
Аналіз показує, що ПДВ і податок на прибуток мають найбільшу концентрацію інституційних викривлень та факторів ускладнення адміністрування серед розглянутих податкових механізмів. Це не означає, що ці податки не можуть виконувати фіскальну функцію. Однак це свідчить про те, що їхня фактична робота значно більше залежить від складних нормативних конструкцій, коригувань, винятків, адміністративної практики та проміжних розрахункових елементів.
Натомість податки з більш прямою базою — зокрема ПДФО, ЄСВ, акциз у базовій логіці та податок з продажів — мають меншу кількість інституційних відхилень. Це узгоджується з висновком Додатка З: ПДВ і податок на прибуток мають більше ознак дефініційного та інституційного викривлення, тоді як податки з прямою базою мають нижчу кількість таких викривлень. Узагальнююча кількісна таблиця інституційних викривлень.
Для концепту «Податки на долонях» цей результат є важливим, тому що він підтверджує необхідність переходу від складних, похідних і адміністративно залежних баз до більш операційної, формалізованої та цифрово підтвердженої моделі оподаткування.
Найбільш показові інституційні викривлення основних комерційних податків
| ПДВ | ||
| Приклад викривлення | Суть викривлення | Чому це важливо |
| Оподаткування імпортних витрат замість доданої вартості | При імпорті ПДВ може сплачуватися особою, яка ввозить товар на митну територію України, незалежно від того, чи створена нею додана вартість. У випадку неплатників ПДВ або поштового / експрес-імпорту сплачений ПДВ може остаточно включатися до вартості товару без компенсації через податковий кредит. | Це найбільш сильне дефініційне викривлення: податок, який за назвою є податком на додану вартість, у таких випадках фактично набуває ознак податку на витрати. |
| Втрата нейтральності ПДВ у змішаному середовищі платників і неплатників | Якщо неплатник ПДВ купує товар з ПДВ або сплачує ПДВ при імпорті, він не має права на податковий кредит. У подальшому цей невідшкодований ПДВ може входити до собівартості та ціни товару, а потім знову потрапляти в базу наступних операцій. | Це показує, що ПДВ не завжди працює як повністю нейтральний податок на кінцеве споживання. У певних ланцюгах він може ставати витратним або ліквіднісним чинником для бізнесу. |
| Адміністративна складність через оціночні категорії, різні ставки, вилучення, відшкодування та блокування накладних | ПДВ потребує адміністрування податкового кредиту, бюджетного відшкодування, різних ставок, звільнених операцій, операцій поза об’єктом оподаткування, оцінки звичайних цін і реєстрації податкових накладних. | Це не лише технічна складність. Кожен такий елемент створює додаткові точки для ручного трактування, спорів, блокувань, касових розривів і втрати прозорості податкової бази. |
| Податок на прибуток | ||
| Приклад викривлення | Суть викривлення | Чому це важливо |
| Підміна оподаткування прибутку оподаткуванням доходу | У низці спеціальних режимів і видів діяльності податкове зобов’язання може формуватися не з прибутку, а з доходу або грошового потоку. У дисертації як приклади згадуються резиденти Дія Сіті, азартні, лотерейні та страхові послуги. | Це пряме відхилення від класичної дефініції податку на прибуток, бо фактично замість фінансового результату оподатковується інший економічний показатель. |
| Компенсаційна заміна оподаткування прибутку оборотними податками | У сфері страхування може застосовуватися податок з обороту поряд із податком на прибуток. Тобто для окремого сектору результатна логіка оподаткування фактично доповнюється або замінюється оборотною логікою. | Це показує, що сам механізм податку на прибуток не завжди є достатньо придатним для всіх секторів, тому законодавець змушений вводити елементи іншої економічної природи. |
| Інституційна заміна прибуткового податку фіксованим авансовим платежем | У сфері готівкових валютних операцій податкове зобов’язання може визначатися через фіксований авансовий внесок, який не пов’язаний із фактичним фінансовим результатом. | Це перетворює податок на прибуток із результатного податку на квазіліцензійний платіж. Тобто податок формально залишається в системі прибуткового оподаткування, але фактично втрачає зв’язок із прибутком. |
Узагальнююча кількісна таблиця інституційних викривлень
| Податковий механізм | Тип механізму за науковою ідеєю | Порушення класичної дефініції | Ускладнення адміністрування | Загальна кількість факторів |
| ПДВ | Суб’єктивний | 4 | 6 | 10 |
| Податок на прибуток підприємств | Суб’єктивний | 3 | 4 | 7 |
| Акцизний податок | Об’єктивний | 1 | 1 | 2 |
| ПДФО | Об’єктивний | 0 | 1 | 1 |
| ЄСВ | Об’єктивний | 1 | 1 | 2 |
| Спрощені системи оподаткування | Суб’єктивно-об’єктивний / гібридний | 3 | 2 | 5 |