Прихована каскадність ПДВ і порівняння з ТОП — розрахункові моделі

Реєстр моделей ПДВ і ТОП

Модель 0-0: Базова діагностична ПДВ-модель

Канонічне визначення: Модель 0-0 — базова шестиланкова діагностична модель ПДВ і податку на прибуток, яка на спільній матриці потоків показує формування некредитованих витрат, ціни, ПДВ, податку на прибуток і чистого прибутку та є вихідною базою для моделей 0-1, 1-0 і 1-10.

Вхідні умови: Початкова вартість — 3 000 млрд грн; шість ланок; ПДВ внутрішньої реалізації та імпорту — 20 %, експорту — 0 % зі збереженням кредиту; витрати без вхідного ПДВ-кредиту — 20 % вхідної вартості кожної операції; валова націнка — 10 % суми вхідної вартості та цих витрат; податок на прибуток — 18 %. ПДВ у бюджет включає 400 млрд грн імпортного податку, однаково врахованого в усіх сценаріях діагностичної серії.

Ключові результати: Некредитовані витрати — 2 878,68 млрд грн; валова націнка — 1 727,21 млрд грн; чистий прибуток / комерційний капітал — 1 416,31 млрд грн; податок на прибуток — 310,90 млрд грн; ПДВ у бюджет — 1 059,82 млрд грн; усього податків — 1 370,72 млрд грн; валовий товарооборот з ПДВ — 22 537,81 млрд грн; кінцевий вихід моделі — 8 865,71 млрд грн.

Канонічна інтерпретація та межі: Канонічна інтерпретація та межі Модель є базою діагностичної серії D. Її показники є результатом заданої шестиланкової структури, а не прямою оцінкою фактичної економіки або бюджетних надходжень України. Відносно неї окремо перевіряються наслідки зміни некредитованих витрат, прибутку та ставки податку на прибуток.

Модель 0-1: Зростання витрат без вхідного ПДВ-кредиту

Канонічне визначення: Модель 0-1 підвищує частку витрат без вхідного ПДВ-кредиту з 20 % до 30 % вхідної вартості, зберігаючи абсолютну націнку кожної операції та чистий прибуток на рівні моделі 0-0, і показує вплив таких витрат на ціну, оборот і ПДВ.

Вхідні умови: Ті самі початкова вартість 3 000 млрд грн, шість ланок, матриця потоків, ПДВ 20 % і податок на прибуток 18 %, що в моделі 0-0. Змінюється лише частка витрат без вхідного ПДВ-кредиту — з 20 % до 30 % вхідної вартості; абсолютна націнка кожної операції зберігається.

Ключові результати: Некредитовані витрати — 4 925,72 млрд грн; чистий прибуток / комерційний капітал — 1 416,31 млрд грн; ПДВ у бюджет — 1 429,93 млрд грн; податок на прибуток — 310,90 млрд грн; усього податків — 1 740,82 млрд грн; валовий товарооборот з ПДВ — 27 385,73 млрд грн; кінцевий вихід моделі — 11 282,85 млрд грн.

Канонічна інтерпретація та межі: Порівняно з моделлю 0-0 зростання некредитованих витрат підвищує ПДВ і кінцеву вартість за незмінного чистого прибутку. Модель ілюструє чутливість ПДВ до витратних компонентів, які не створюють симетричного вхідного кредиту; вона не є твердженням про однаковий ефект для кожного підприємства.

Модель 1-0: ПДВ-зобов’язання за відсутності прибутку

Канонічне визначення: Модель 1-0 обнуляє валову націнку, чистий прибуток і податок на прибуток, зберігаючи абсолютні некредитовані витрати та матрицю потоків моделі 0-0, і показує збереження позитивного ПДВ-зобов’язання за відсутності прибутку.

Вхідні умови: Початкова вартість — 3 000 млрд грн; шість ланок; ПДВ — 20 %; абсолютні витрати без вхідного ПДВ-кредиту — 2 878,68 млрд грн, як у моделі 0-0; валова націнка, фінансовий результат і податок на прибуток дорівнюють нулю.

Ключові результати: Ключові результати Чистий прибуток / комерційний капітал — 0,00 млрд грн; податок на прибуток — 0,00 млрд грн; ПДВ у бюджет і загальна сума податків — 756,14 млрд грн; валовий товарооборот з ПДВ — 18 192,38 млрд грн; кінцевий вихід моделі — 6 834,82 млрд грн.

Канонічна інтерпретація та межі: Модель показує, що за заданої структури ПДВ-зобов’язання не зникає автоматично разом із прибутком, оскільки база ПДВ ширша за прибуток і включає некредитовані компоненти ціни. Це не означає, що кожне збиткове або безприбуткове підприємство має однаковий ПДВ-результат.

Модель 1-10: Вторинний ПДВ-ефект податку на прибуток 25%

Канонічне визначення: Модель 1-10 підвищує ставку податку на прибуток із 18 % до 25 % за незмінних абсолютних некредитованих витрат і чистого прибутку кожної операції; компенсаційне збільшення валової націнки підвищує ціну та ПДВ і демонструє вторинний міжподатковий ефект за цих умов.

Вхідні умови: Ті самі початкова вартість 3 000 млрд грн, шість ланок, матриця потоків, ПДВ 20 %, абсолютні некредитовані витрати 2 878,68 млрд грн і чистий прибуток 1 416,31 млрд грн, що в моделі 0-0. Ставка податку на прибуток зростає до 25 %, а валова націнка збільшується для збереження чистого прибутку.

Ключові результати: Валова націнка — 1 888,42 млрд грн; податок на прибуток — 472,10 млрд грн; ПДВ у бюджет — 1 088,16 млрд грн; усього податків — 1 560,27 млрд грн; валовий товарооборот з ПДВ — 22 943,38 млрд грн; кінцевий вихід моделі — 9 055,26 млрд грн; чистий прибуток / комерційний капітал — 1 416,31 млрд грн. Порівняно з моделлю 0-0: додатковий податок на прибуток — 161,21 млрд грн, додатковий ПДВ після заліків — 28,34 млрд грн, приріст кінцевої вартості — 189,55 млрд грн.

Канонічна інтерпретація та межі: Вторинний ПДВ-ефект виникає лише за припущення, що додаткове навантаження з податку на прибуток переноситься в ціну через збільшення валової націнки для збереження чистого прибутку. Зміна цього припущення може змінити розподіл ефекту між ціною та прибутком.

Модель 1-1: Факт ПДВ + прибуток 2017–2021, правильний збір податків

Канонічне визначення: Модель 1-1 — калібрована контрольна модель чинної системи ПДВ і податку на прибуток за середньорічними даними 2017–2021 років, у якій приведений валовий товарооборот становить 13 239,19 млрд грн, а сукупний фіскальний орієнтир ПДВ нетто і податку на прибуток — 516,70 млрд грн.

Вхідні умови: Вихідний статистичний оборот — 11 621,38 млрд грн; приведена модельна база — 13 239,19 млрд грн; ПДВ нетто — 400,85 млрд грн; податок на прибуток — 115,84 млрд грн. Некредитований витратно-податковий компонент — 2 003,09 млрд грн, або 15,13 % обороту. Калібрувальні значення рентабельності використовуються для відтворення заданих агрегатів.

Ключові результати: Усього податків — 516,70 млрд грн; валовий оборот — 13 239,19 млрд грн; витрати без вхідного кредиту — 2 003,09 млрд грн; кінцеве споживання та вилучення — 5 097,12 млрд грн; удорожання кінцевого споживання — 166,24 %; комерційний капітал — 527,72 млрд грн.

Канонічна інтерпретація та межі: Модель є контрольною базою сімейства A. Її калібрувальні параметри не повинні подаватися як фактична середня рентабельність усіх підприємств. Модель використовується для зіставлення з ТОП за однаковим некредитованим витратно-податковим компонентом і погодженими умовами прибутковості.

Модель 2-1: Факт ТОП 2017–2021, рентабельність = модель 1-1

Канонічне визначення: Модель 2-1 відтворює базову систему торгово-операційного оподаткування за тієї самої стартової бази, того самого некредитованого витратно-податкового компонента та зіставних умов прибутковості, що й модель 1-1; податковий збір і валовий оборот визначаються як результати застосування базових ставок ТОП.

Вхідні умови: Базові ставки ТОП: імпорт товарів кінцевого споживання — 25 %, імпорт сировини й напівфабрикатів — 0 %, виробництво — 2,5 %, опт — 3,5 %, роздріб — 4,5 %, експорт товарів і напівфабрикатів — 1,5 %, експорт сировини — 4 %. Некредитований витратно-податковий компонент — 2 003,09 млрд грн.

Ключові результати: Усього податків — 439,56 млрд грн; валовий оборот — 12 251,82 млрд грн; витрати без вхідного кредиту — 2 003,09 млрд грн; кінцеве споживання та вилучення — 4 989,94 млрд грн; удорожання кінцевого споживання — 160,64 %; комерційний капітал — 632,82 млрд грн.

Канонічна інтерпретація та межі: Канонічна інтерпретація та межі Порівняно з моделлю 1-1 податковий збір нижчий на 77,14 млрд грн (14,93 %), кінцеве споживання та вилучення нижче на 107,18 млрд грн (2,10 %), а комерційний капітал вище на 105,10 млрд грн (19,92 %). Це базовий сценарій ТОП, а не сценарій фіскального вирівнювання.

Модель 2-2: Факт ТОП 2017–2021, фіскальне вирівнювання з моделлю 1-1

Канонічне визначення: Модель 2-2 — контрольний варіант ТОП із підвищеними ставками, метою якого є наближення податкового збору до моделі 1-1 за збереження тієї самої модельної бази, некредитованого витратно-податкового компонента та зіставних умов прибутковості.

Вхідні умови: Ставки фіскального вирівнювання: імпорт товарів кінцевого споживання — 30 %, виробництво — 2,8 %, опт — 3,9 %, роздріб — 6,5 %; імпорт сировини — 0 %, експорт товарів і напівфабрикатів — 1,5 %, експорт сировини — 4 %. Некредитований витратно-податковий компонент — 2 003,09 млрд грн.

Ключові результати: Ключові результати Усього податків — 519,96 млрд грн; валовий оборот — 12 415,77 млрд грн; витрати без вхідного кредиту — 2 003,09 млрд грн; кінцеве споживання та вилучення — 5 077,21 млрд грн; удорожання кінцевого споживання — 165,20 %; комерційний капітал — 639,68 млрд грн.

Канонічна інтерпретація та межі: Порівняно з моделлю 1-1 податковий збір майже вирівняно: +3,26 млрд грн (+0,63 %). Кінцеве споживання та вилучення нижче на 19,91 млрд грн (0,39 %), а комерційний капітал вище на 111,96 млрд грн (21,22 %). Вирівнювання є наближеним, а не точним; результат є умовним і залежить від заданих ставок та структури моделі.